Веприцький опорний ліцей
Великобудищанської сільської ради
Полтавської області
Початок розвитку освіти у Веприку сягає у далеку давнину. Наше село в літописах за 1621 рік вперше згадується як козацьке містечко. Освіту в дореволюційний період могли здобувати лише діти дворян, священників та заможних селян. Тривалий час жінки були позбавлені права одержувати освіту нарівні з чоловіками. Не випадково за статистичними даними архіву серед населення Веприка в 1863 році була єдина грамотна жінка. У 1903 році у Веприцьких церковно-парафіяльних і двох земських школах навчалося всього 50 дітей. У березні 1921 року на ІІІ-му повітовому з’їзді незаможних селян у Гадячі було прийнято рішення про ліквідацію неграмотності дорослого населення. У зв’язку з складною обстановкою класової боротьби в роки громадянської війни школа по ліквідації неписьменності відкрилась у Веприку тільки 30 жовтня 1923 року. В ній навчалося 29 чоловік. У березні 1923 року Веприк став райцентром. У цьому ж році створюється семирічна трудова школа. З 1933 року школа стає середньою.
Бурхливе ХХ століття вносило постійні корективи в життя школи, але завжди вона залишалась культурно-виховним та естетичним центром села.
Наша школа гордиться своїми вихованцями. З її стін вийшло багато вчених і винахідників, інженерів і вчителів, офіцерів і лікарів, агрономів і механізаторів, людей найрізноманітніших професій. Серед них вчений-енциклопедист, послідовник і продовжувач матеріалістичних поглядів М.В.Ломоносова, засновик педіатрії і фітотерапії, автор першого підручника "Ботаніка" Нестор Максимович Максимович-Амбодик. Тут здобув освіту і видатний вчений-механік, тричі Герой Соціалістичної Праці, доктор технічних наук, член-кореспондент АН СРСР, лауреат Ленінської і п’яти Державних премій СРСР, генерал-лейтенант технічної служби Микола Леонідович Духов. Учнем нашої школи був і автор більше 70 наукових праць і винаходів Борис Якович Поровий, і автор 15 наукових праць та технічних винаходів Василь Федотович Лобко, і директор Паризького відділення англо-радянського лімітного банку, а потім радник посольства СРСР в Чехословаччині Олександр Аркадійович Полоцький, і кандидати наук Бистренко Павло Пантелеймонович, Гречка Віктор Васильович, Довгаль Іван Миколайович та інші.
Випускниця школи Куришко Катерина Сергіївна стала майстром спорту СРСР чемпіонкою Олімпійських Ігор у Мюнхені 1972 року у греблі на байдарці.
Сучасне приміщення школи збудоване у 1973 році. У 2021 році школа здобула статус опорного закладу освіти. На сьогодні у закладі 211 здобувачів освіти. Навчають дітей 26 педагогів, з них 22 мають вищу кваліфікаційну категорію, 2 вчителі-методисти, 7-м присвоєно педагогічне звання ,,Старший учитель", 1 мають І категорію та 2 спеціалісти.
У закладі є необхідні навчальні кабінети і класні кімнати з обладнанням для проведення уроків і виконання навчальних програм: фізичний, матемаматичний і хімічний кабінети, кабінет української мови та літератури, спортзал, бібліотека, актова зала. Діє два комп’ютерні клас. До послуг учнів 22 комп’ютерів.
Історія нашої школи